У профес?йн?й сфер? харчування,в?там?н Есхоже на ?наконечник списа?. б?льш?стьв?там?нзвички д?ють як кофермент у х?м?чних реакц?ях, в?д?граючи допом?жну роль, а в?там?н Е ? ун?кальним, ма? власну сильну силу для захисту здоров’я людини. В?там?н Е в?дноситься дожиророзчинн?с?мейства в?там?н?в ? ? пох?дним бензодиг?дроп?рану з? схожою структурою та б?олог?чною активн?стю, в основному включа? токоферол ? токотр??нол. Кожна група под?ля?ться на чотири п?дтипи, α, β, γ ? δ, в?дпов?дно до р?зниц? в метильному положенн? в бензоп?рановому к?льц?, загалом 8 тип?в, ? ц? ?зомери мають антиоксидантну здатн?сть. В?льн? радикали - це клас нестаб?льних молекул з дуже високою х?м?чною реакц?йною здатн?стю, що утворюються в процес? метабол?зму орган?зму. Ультраф?олетове св?тло, забруднення навколишнього середовища та ?нш? зовн?шн? фактори можуть викликати утворення в?льних радикал?в, а м?тохондр?? також ? м?сцем утворення в?льних радикал?в, коли кл?тини зд?йснюють аеробний метабол?зм для постачання енерг??. Надлишок в?льних радикал?в виклика? окислювальний стрес, який атаку? б?олог?чн? макромолекули, так? як л?п?ди, б?лки та ДНК всередин? кл?тин, що призводить до окисного пошкодження. У критичн? моменти в?там?н Е поклада?ться на свою фенольну г?дроксильну структуру, щоб забезпечити атоми водню для реакц?? з в?льними радикалами, зменшуючи к?льк?сть в?льних радикал?в, перериваючи окислювальну ланцюгову реакц?ю ?, таким чином, захищаючи кл?тини.

?

Жиророзчинн?сть в?там?ну Е робить його переважно розпод?леним у областях, багатих л?п?дами, таких як кл?тинн? мембрани та л?попроте?ни. У цих м?сцях в?н сильно пригн?чу? перекисне окислення л?п?д?в. Коли в?льн? радикали атакують пол?ненасичен? жирикислоти, запускаючи ланцюгову реакц?ю перекисного окислення л?п?д?в, яка пошкоджу? кл?тинн? мембрани та л?попроте?ни, в?там?н Е може зупинити реакц?ю на початкових етапах ? етапах передач?, захищаючи л?п?ди в кишечнику, кров?, тканинах ? кл?тинних мембранах. У серцево-судинн?й систем?,в?там?н Езменшу? продукц?ю окислених л?попроте?н?в низько? щ?льност? завдяки антиоксидантн?й д??, зменшу? пошкодження ендотел?альних кл?тин судин, а пот?м пригн?чу? утворення та розвиток атеросклеротично? бляшки. У той же час в?там?н Е також може регулювати прол?ферац?ю та м?грац?ю кл?тин гладко? мускулатури судин для п?дтримки нормально? напруги та еластичност? кровоносних судин. В?там?н Е також в?д?гра? ключову роль в ?мунн?й регуляц?? орган?зму. В?н сприя? прол?ферац?? та диференц?юванню ?мунних кл?тин, таких як Т- ? В-л?мфоцити, посилю? вза?мод?ю м?ж кл?тинами та посилю? ?мунну в?дпов?дь. Водночас в?н бере участь у регуляц?? передач? сигналу ?мунних кл?тин, вплива? на секрец?ю та експрес?ю циток?н?в, регулю? ?мунну в?дпов?дь. Основними природними джерелами в?там?ну Е ? рослинн? ол??, гор?хи, нас?ння та зелен? листов? овоч?. З цих джерел рослинн? ол?? найбагатш? на в?там?н Е, переважно у форм? альфа-токоферолу. Кр?м того, на ринку ? пол?в?там?нн? добавки Е, включаючи м’як? гел?, жувальн? таблетки та креми, як? п?дходять для потреб р?зних груп людей. Виходячи з д??тичних норм споживання поживних речовин, рекомендоване споживання в?там?ну Е для дорослих становить 15 мг на день (вим?рю?ться в екв?валент? альфа-токоферолу). Однак фактичн? дан? опитування показують, що середня к?льк?сть в?там?ну Е, споживана дорослими через щоденний рац?он, часто становить менше 10 мг. Деяк? досл?дження вказують на те, що в ад’ювантн?й терап?? певних захворювань, таких як упов?льнення стар?ння та покращення когн?тивних порушень, прийом 200-800 мг в?там?ну Е щодня може мати певний ефект. Загалом прийом перорального в?там?ну Е безпечний, але тривале його споживання (понад 1000 мг на день) може зб?льшити ймов?рн?сть поб?чних реакц?й, таких як ризик кровотеч?. Тому при використанн? добавок з в?там?ном Е важливо дотримуватися порад профес?онал?в, щоб забезпечити безпеку ? рац?ональн?сть добавки.